Після першої саморобної магнітоли на Raspberry Pi я досить довго не повертався до цієї ідеї. Проект працював, своє завдання виконував, а потім змінилися і автомобіль, і вимоги до того, що взагалі має вміти сучасний головний пристрій.
Наступним автомобілем став Nissan. У ньому вже був штатний бортовий комп'ютер з екраном і камерою заднього виду. Камера була вже далеко не в найкращому стані, але працювала й виводила зображення на штатний екран. Водночас корисної інформації на ньому відображалося небагато, а музику з телефона я слухав через Bluetooth FM-модулятор. Рішення працювало, але далеко не ідеально. У завантаженому FM-діапазоні періодично з'являлися перешкоди, доводилося шукати вільну частоту, а іноді вся ця конструкція просто починала глючити.
Знову Raspberry Pi та 7-дюймовий екран
На той час мені був добре знайомий 7" HDMI-дисплей Waveshare, який я використовував у попередніх проектах. Тому, коли на Allegro я натрапив на недорогий клон такого екрана, купив його практично не роздумуючи.
Екран був. Raspberry Pi я теж добре знав. Залишалося придумати, що саме з цього зробити.
Просто повторювати попередню магнітолу мені вже не хотілося. Наприкінці 2023 року пристрій, який уміє лише відтворювати музику, працювати з камерою та забезпечувати зв'язок із телефоном, уже не здавався достатнім.
Одним із головних питань була навігація. Робити власну навігаційну систему, підтримувати карти та намагатися повторити те, що вже нормально працює на смартфоні, особливого сенсу не було.
Тому потрібне було інше рішення.
А що, якщо запустити CarPlay на Raspberry Pi?
У пошуках рішення у якийсь момент мені трапилася інформація в інтернеті, з якої я дізнався, що на Raspberry Pi можна запустити Apple CarPlay.
І це повністю змінило ідею проекту.
Замість спроб самостійно реалізувати навігацію, музику, дзвінки та інші функції можна було використовувати інтерфейс телефона, а Raspberry Pi перетворити на повноцінний головний пристрій.
На Allegro я знайшов Carlinkit-донгл за цілком прийнятною ціною й вирішив спробувати.
Однак перші експерименти виявилися не надто вдалими.
Готові програмні рішення на Python, які мені вдалося знайти, працювали повільно. Інтерфейс гальмував, періодично все зависало, і в такому стані використовувати систему в автомобілі мені не хотілося.
Тоді з'явилася думка перенести все на C++.
Я зробив кілька спроб, але жодна з них не привела до справді робочого результату. Зараз я вже навіть не пам'ятаю, що саме стало останньою причиною зупинки розробки, але в результаті проект знову опинився на полиці.
І пролежав там досить довго.
Новий автомобіль — нова спроба
За цей час знову змінився автомобіль. Замість Nissan з'явився Volkswagen Golf зі штатною магнітолою RCD510.
Сама RCD510 була цілком непоганою магнітолою для свого часу, тому спочатку необхідності терміново замінювати її не було.
Більше того, на деякий час моя увага взагалі пішла в інший бік — мені стало цікаво, наскільки глибоко можна розібратися в самій RCD510. Але це вже окрема історія, яка заслуговує на власну статтю.
Тим часом ідея власного головного пристрою нікуди не зникла.
Навесні 2026 року я знову повернувся до CarPlay на Raspberry Pi. І цього разу ситуація виявилася значно цікавішою: мені вдалося знайти FastCarPlay — уже існуючий проект на C++.
Це був саме той напрямок, до якого я намагався прийти самостійно кількома роками раніше.
Я знову дістав Raspberry Pi, Carlinkit і той самий 7-дюймовий екран.
Цього разу CarPlay справді запрацював.
І саме з цього моменту починається історія CaRadio в її нинішньому вигляді.
Продовження: CaRadio: CarPlay на Raspberry Pi та Linux